Дозволи

Введення додаткових тимчасових обмежень стосовно видачі дозволів окремих країн та видів у 2017 році!

Наказом Міністерства інфраструктури України від 09.02.2017 № 40 затверджено Протокол № 9 від 23.01.2017 засідання Комісії з розгляду питань, пов’язаних з оформленням, видачею, обліком та аналізом ефективності використання дозволів на поїздку по території іноземних держав (далі – Комісія). Відповідно до цього Протоколу встановлено додаткові тимчасові обмеження на 2017 рік щодо оформлення та видачі дозволів окремих країн та видів, які мають обмежені річні квоти, а саме: - Румунія (універсальний) – на завантажені до Румунії або транзитом по її території АТЗ, які відповідають екологічним параметрам Євро-2 та вище; - Румунія (в/з третіх країн) – на завантажені до Румунії АТЗ, які відповідають екологічним параметрам Євро-3 та вище. Повний перелік обмежень щодо дозволів, які мають обмежені річні квоти, з урахуванням додаткових тимчасових обмежень на 2017 рік дивитись тут. Враховуючи викладене, просимо учасників Асоціації прийняти до відома та використання в роботі надану інформацію. Департамент транспортної політики

Щодо втрачених дозволів та дозволів, що були повернуті до Укртрансінспекції невикористаними та з виправленнями

Шановні перевізники! Державна інспекція України з безпеки на наземному транспорті (далі – Укртрансінспекція) направила до Секретаріату АсМАП України лист від 25.02.2015 № 636/07/15-15, в якому були надані переліки перевізників, які повернули до пунктів видачі дозволів Укртрансінспекції невикористані дозволи та дозволи з виправленнями, а також перелік дозволів, що були втрачені перевізниками. Відповідно до зазначених переліків, у 2014 році українськими перевізниками було повернуто до пунктів видачі дозволів Укртрансінспекції 1660 невикористаних дозволів квоти 2013 та 2014 років, в тому числі 868 дозволів з обмеженими річними квотами, а саме: № п/п Країна Вид дозволу Кількість 1.           Австрія універсальний 18 2.           Азербайджан універсальний 11 в/з 3 країн 3 3.           Білорусія двосторонній 66 транзитний 75 в/з 3 країн 61 4.           Вірменія в/з 3 країн 8 5.           Греція в/з 3 країн 2 6.           Італія універсальний 10 7.           Казахстан універсальні 35 транзитний 13 в/з 3 країн 10 8.           Росія в/з 3 країн 9 9.           Румунія універсальний 133 в/з 3 країн 12 10.       Туреччина двосторонній 43 в/з 3 країн 97 для порожніх АТЗ 135 11.       Угорщина універсальний 39 транзитний 21 в/з 3 країн 2 12.       Узбекистан двосторонній 12 транзитний та треті країни ДЗ 11 13.       Чехія двосторонній 17 універсальний 18 універсальний та треті країни 7 ВСЬОГО:  868 Крім того, у 2014 році українськими перевізниками було втрачено 487 дозволів квоти 2013 та 2014 років і повернуто до пунктів видачі дозволів Укртрансінспекції 346 дозволів з виправленнями квоти 2013 та 2014 років. Також Укртрансінспекція у своєму листі закликає автомобільних перевізників дотримуватись виконання пункту 4.2 Порядку оформлення і видачі дозволів на поїздку по територіях іноземних держав при виконанні перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом у міжнародному сполученні, їх обміну та обліку, затвердженого наказом Міністерства транспорту України від 20.08.2004 № 757, в частині належного використання та збереження виданих їм дозволів. Враховуючи викладене, просимо учасників Асоціації прийняти до відома дану інформацію.   Департамент транспортної політики          

Перевезення великовагових та великогабаритних вантажів

Постанова КМУ від 27.06.2007 № 879 «Про заходи щодо збереження автомобільних доріг загального користування

КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ  ПОСТАНОВА від 27 червня 2007 р. № 879  Київ Про заходи щодо збереження автомобільних доріг загального користування {Із змінами, внесеними згідно з Постановами КМ  № 516 від 21.05.2009  № 815 від 08.09.2010  № 380 від 29.05.2013  № 385 від 20.05.2013  № 704 від 26.06.2013  № 490 від 17.09.2014} Відповідно до статей 4 і 29 Закону України "Про дорожній рух", статті 33 Закону України "Про автомобільні дороги" Кабінет Міністрів України постановляє: 1. Затвердити такі, що додаються: Порядок здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні; ставки плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні; Порядок тимчасового обмеження або заборони руху транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів на окремих ділянках автомобільних доріг загального користування. 2. Визначити Міністерство інфраструктури компетентним органом із введення міжнародного сертифіката зважування вантажних транспортних засобів. {Пункт 2 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 385 від 20.05.2013} 3. Установити, що: дія Порядку здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні, поширюється на вітчизняних та іноземних перевізників, що здійснюють перевезення вантажів на території України; роз'яснення з питань застосування порядків, затверджених цією постановою, надають Державне агентство автомобільних доріг та Державна інспекція з безпеки на наземному транспорті. {Абзац третій пункту 3 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 385 від 20.05.2013} 4. Внести до постанов Кабінету Міністрів України зміни, що додаються. 5. Визнати такими, що втратили чинність, акти Кабінету Міністрів України згідно зпереліком, що додається. {Пункт 6 виключено на підставі Постанови КМ № 385 від 20.05.2013} {Пункт 7 виключено на підставі Постанови КМ № 385 від 20.05.2013}   Прем'єр-міністр України                                                               В.ЯНУКОВИЧ                                                                                                                                    ЗАТВЕРДЖЕНО  постановою Кабінету Міністрів України  від 27 червня 2007 р. № 879     ПОРЯДОК  здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні Загальні питання 1. Цей Порядок визначає механізм здійснення габаритно-вагового контролю великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів (далі - великовагові та/або великогабаритні транспорті засоби), що використовуються на автомобільних дорогах загального користування. 2. Терміни, що вживаються у цьому Порядку, мають таке значення: 1) автоматичний зважувальний пункт - технічні засоби автоматичного визначення вагових та інших параметрів транспортного засобу з одночасною його фотофіксацією та ідентифікацією за державним реєстраційним номером; {Пункт 2 доповнено новим підпунктом 1 згідно з Постановою КМ № 704 від 26.06.2013} 2) вимірювання (зважування) - процес визначення за допомогою вимірювального (зважувального) обладнання габаритно-вагових параметрів фактичної маси та навантаження на вісь (осі) транспортного засобу, що проводяться згідно з методикою, затвердженою спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері метрології; 3) великовагові та великогабаритні транспортні засоби - транспортні засоби, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні навантаження на вісь (осі) та загальна маса або габарити яких перевищують один з параметрів, що зазначені у пункті 22.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 р. № 1306 (Офіційний вісник України, 2001 р., № 41, ст. 1852). При цьому транспортний засіб не може вважатися великоваговим та/або великогабаритним, якщо його параметри не перевищують нормативи більш як на 2 відсотки; 4) габаритно-ваговий контроль - контроль за проїздом великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування, який включає перевірку відповідності габаритно-вагових параметрів таких транспортних засобів установленим законодавством параметрам і нормам, наявності дозволу на рух за визначеними маршрутами, а також дотримання визначених у дозволі умов та режиму руху транспортних засобів; 5) дозвіл на рух - єдиний уніфікований документ, що видається уповноваженим органом відповідно до Правил проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 18 січня 2001 р. № 30 "Про проїзд великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами" (Офіційний вісник України, 2001 р., № 3, ст. 75), після внесення в установлених порядку і розмірі плати за проїзд таких транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування, в якому визначаються умови експлуатації транспортних засобів протягом певного часу за встановленим маршрутом і який дає право на проїзд за таких умов; 5-1) документальний габаритно-ваговий контроль - визначення загальної маси транспортного засобу шляхом додавання власної маси транспортного засобу та маси вантажу; {Пункт 2 доповнено підпунктом 5-1 згідно з Постановою КМ № 704 від 26.06.2013} 6) вимірювальне і зважувальне обладнання - технічні засоби, які застосовуються під час визначення габаритно-вагових параметрів транспортних засобів і мають нормовані метрологічні характеристики; 7) місце здійснення габаритно-вагового контролю - спеціально облаштоване місце розташування стаціонарних або пересувних пунктів габаритно-вагового контролю; 8) стаціонарний пункт габаритно-вагового контролю (далі - стаціонарний пункт) - позначене відповідними дорожніми знаками та розташоване поблизу проїзної частини дороги відокремлене місце для здійснення контролю навантаження на вісь (осі) транспортних засобів, загальна маса та/або габарити яких перевищують установлені параметри, де розташовані спеціальні службові приміщення, споруди з вимірювальним і зважувальним обладнанням, а також майданчики для зберігання вантажів та стоянки транспортних засобів; 9) пересувний пункт габаритно-вагового контролю (далі - пересувний пункт) - спеціальний транспортний засіб, обладнаний вимірювальною і зважувальною технікою для здійснення контролю. Ділянка дороги на відстані 100 метрів до пересувного пункту, 50 метрів за пересувним пунктом та узбіччя дороги за напрямком руху, де розташовано пункт, вважаються його межами. Місце здійснення габаритно-вагового контролю позначається відповідними тимчасовими дорожніми знаками; 10) попередній габаритно-ваговий контроль - визначення параметрів великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу для встановлення наявності перевищення нормативів на стаціонарних пунктах; {Підпункт пункту 2 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 815 від 08.09.2010} 11) точний габаритно-ваговий контроль - визначення габаритновагових параметрів транспортного засобу на стаціонарному або пересувному пункті; {Підпункт пункту 2 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 815 від 08.09.2010} 12) повторне вимірювання і зважування - будь-яке наступне вимірювання транспортного засобу, що перебуває в межах одного стаціонарного або пересувного пункту габаритно-вагового контролю, з часу в'їзду такого транспортного засобу на територію пункту до виїзду з неї. Не є повторним вимірювання, яке проводиться через технічні перебої в роботі вимірювального і зважувального обладнання, що не суперечить вимогам затвердженої спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері метрології методики; {Підпункт пункту 2 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 815 від 08.09.2010} 13) погодження маршруту великовагових та великогабаритних транспортних засобів - документ, що видається дорожніми, комунальними, залізничними та іншими підприємствами і організаціями, який підтверджує можливість безпечного проїзду маршрутом. Погодження маршруту великовагових та великогабаритних транспортних засобів є підставою для видачі дозволу на рух. Інші терміни вживаються у значенні, наведеному у Правилах дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 р. № 1306 (Офіційний вісник України, 2001 р., № 41, ст. 1852). 3. Габаритно-ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування здійснюється Укртрансінспекцією, її територіальними органами та відповідними підрозділами МВС, що забезпечують безпеку дорожнього руху. {Пункт 3 в редакції Постанови КМ № 385 від 20.05.2013} 4. Робота пунктів габаритно-вагового контролю в частині організації та проведення робіт із зважування транспортних засобів забезпечується службами автомобільних доріг в Автономній Республіці Крим, областях та м. Севастополі і підприємствами, визначеними в установленому законодавством порядку. {Пункт 4 в редакції Постанови КМ № 385 від 20.05.2013} 5. Укравтодор здійснює фінансування робіт з утримання, обслуговування та забезпечення функціонування пунктів габаритно-вагового контролю на підставі кошторису, який щороку складається та затверджується Укравтодором, за рахунок коштів спеціального фонду державного бюджету, передбачених для будівництва, реконструкції, ремонту і утримання автомобільних доріг загального користування. 6. Габаритно-ваговий контроль, крім документального, здійснюється виключно в пунктах габаритно-вагового контролю посадовими особами та/або працівниками відповідних органів. {Пункт 6 в редакції Постанови КМ № 385 від 20.05.2013; із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 704 від 26.06.2013}     Вимоги до контрольно-вимірювального обладнання та пунктів габаритно-вагового контролю 7. Місце розташування стаціонарного пункту та схема організації дорожнього руху під час під’їзду до пункту та виїзду з нього визначаються Укртрансінспекцією та її територіальними органами і погоджуються з власниками автомобільних доріг та відповідними підрозділами МВС, що забезпечують безпеку дорожнього руху. {Пункт 7 в редакції Постанови КМ № 385 від 20.05.2013} 8. У темну пору доби місце здійснення габаритно-вагового контролю повинне бути освітленим. 9. У стаціонарних пунктах, розташованих на автомобільних дорогах загального користування, встановлюється цілодобовий режим роботи. Режим роботи стаціонарних пунктів, розташованих у морських, річкових портах, вантажних терміналах, місцях формування вантажопотоків, відповідає режиму роботи таких об'єктів. 10. Місце заїзду до зони стаціонарного пункту та місце виїзду з неї облаштовуються перехідно-швидкісними смугами, параметри яких відповідають визначеним для даної категорії дороги, а також стоянками для транспортних засобів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні. 11. Режим роботи пересувного пункту встановлюється Укртрансінспекцією за погодженням з відповідним підрозділом МВС, що забезпечує безпеку дорожнього руху. Забороняється експлуатація пересувних пунктів у темну пору доби, крім випадків, коли такий пункт розташовано на освітлених ділянках автомобільних доріг, у морських, річкових портах, вантажних терміналах, місцях формування вантажопотоків. {Пункт 11 із змінами, внесеними згідно з Постановами КМ № 815 від 08.09.2010, № 385 від 20.05.2013} 12. Вимірювальне і зважувальне обладнання для здійснення габаритно-вагового контролю повинне утримуватись у робочому стані; періодично проводиться повірка (метрологічна атестація) такого обладнання з подальшим клеймуванням (пломбуванням) та видачею відповідного свідоцтва спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері метрології. 13. Під час здійснення габаритно-вагового контролю не допускається використання вимірювального і зважувального обладнання, періодична повірка (метрологічна атестація) якого не проведена, а також обладнання, що перебуває у несправному стані. 14. Вимоги до облаштування та технічного оснащення пунктів габаритно-вагового контролю визначаються Мінінфраструктури. {Пункт 14 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 385 від 20.05.2013}     Вимоги до габаритно-вагового контролю 15. Контроль за наявністю у водіїв великовагових та великогабаритних транспортних засобів дозволу на рух здійснюють відповідні підрозділи МВС, що забезпечують безпеку дорожнього руху, та територіальні органи Укртрансінспекції, які здійснюють габаритно-ваговий контроль. {Пункт 15 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 385 від 20.05.2013} 16. Габаритно-ваговий контроль на стаціонарних пунктах включає документальний, попередній та/або точний контроль, на пересувних - документальний, точний контроль. {Пункт 16 в редакції Постанови КМ № 815 від 08.09.2010; із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 704 від 26.06.2013} 17. У разі виявлення під час здійснення попереднього габаритно-вагового контролю на стаціонарних або автоматичних зважувальних пунктах факту перевищення установлених габаритно-вагових параметрів здійснюється точний габаритно-ваговий контроль. {Пункт 17 із змінами, внесеними згідно з Постановами КМ № 815 від 08.09.2010, № 704 від 26.06.2013} 18. За результатами точного габаритно-вагового контролю на стаціонарному або пересувному пункті водієві транспортного засобу видається довідка результатів здійснення контролю із зазначенням часу і місця його проведення, а на запит водія - міжнародний сертифікат зважування вантажних транспортних засобів, якщо пункт габаритно-вагового контролю уповноважений видавати такі сертифікати. {Пункт 18 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 815 від 08.09.2010} 19. Під час проведення габаритно-вагового контролю Укртрансінспекція або її територіальні органи керуються методикою, затвердженою Мінекономрозвитку. {Пункт 19 в редакції Постанови КМ № 385 від 20.05.2013} 20. За результатами точного та/або документального габаритно-вагового контролю посадові особи та/або працівники Укртрансінспекції або її територіальних органів визначають належність транспортного засобу до великовагових та/або великогабаритних. {Абзац перший пункту 20 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 704 від 26.06.2013} Водії під час перебування в зоні стаціонарного або пересувного пункту габаритно-вагового контролю повинні виконувати законні вимоги посадових осіб та/або працівників Укртрансінспекції, її територіальних органів та відповідного підрозділу МВС, що забезпечує безпеку дорожнього руху. {Пункт 20 в редакції Постанови КМ № 385 від 20.05.2013} 21. У разі виявлення факту перевищення хоча б одного вагового та/або габаритного нормативного параметра більш як на 2 відсотки подальший рух транспортного засобу забороняється до внесення плати за його проїзд автомобільними дорогами загального користування (далі - плата за проїзд). Плата за проїзд великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу, що рухався без відповідного дозволу, здійснюється у подвійному розмірі за пройдену частину маршруту по території України. {Абзац перший пункту 21 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 516 від 21.05.2009} У разі здійснення руху з порушенням умов, визначених у дозволі на рух, подвійний розмір застосовується в частині перевищення фактичних показників над показниками, визначеними у дозволі, за пройдену частину маршруту. Довідка про здійснення габаритно-вагового контролю та/або сертифікат зважування, або документ щодо внесення плати за проїзд є чинними протягом усього маршруту. {Абзац третій пункту 21 в редакції Постанови КМ № 516 від 21.05.2009} У разі наявності підозри щодо перевищення нормативних габаритно-вагових параметрів транспортного засобу, працівники пунктів габаритно-вагового контролю проводять його повторне зважування. 22. У разі виявлення на стаціонарних або пересувних чи автоматичних зважувальних пунктах порушення правил проїзду великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів такий транспортний засіб тимчасово затримується згідно із статтею 265-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення. {Абзац перший пункту 22 в редакції Постанов КМ № 516 від 21.05.2009, № 815 від 08.09.2010; із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 704 від 26.06.2013} {Абзац другий пункту 22 виключено на підставі Постанови КМ № 815 від 08.09.2010} {Абзац третій пункту 22 виключено на підставі Постанови КМ № 815 від 08.09.2010} {Абзац четвертий пункту 22 виключено на підставі Постанови КМ № 815 від 08.09.2010} 23. Власник великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу або уповноважена ним особа має право привести габаритно-вагові параметри транспортного засобу у відповідність з установленими нормативами шляхом часткового розвантаження, перевантаження на інший транспортний засіб або у будь-який інший спосіб. 24. Після приведення габаритно-вагових параметрів транспортного засобу у відповідність з установленими нормативами і внесення плати за проїзд такий засіб спрямовується для здійснення повторного габаритно-вагового контролю. Якщо під час здійснення повторного габаритно-вагового контролю фактів перевищення габаритно-вагових параметрів не виявлено, транспортний засіб може продовжити подальший рух. 25. У разі відмови водія транспортного засобу від проходження габаритно-вагового контролю посадові особи та/або працівники Укртрансінспекції або її територіальних органів складають акт за формою, встановленою Мінінфраструктури, з оперативним повідомленням відповідного підрозділу МВС, що забезпечує безпеку дорожнього руху. {Пункт 25 в редакції Постанов КМ № 516 від 21.05.2009, № 385 від 20.05.2013}       Плата за проїзд автомобільними дорогами загального користування великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів 26. Кошти, стягнені за проїзд автомобільними дорогами загального користування великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів, спрямовуються в установленому порядку до державного бюджету. 27. Плата за проїзд автомобільними дорогами загального користування справляється з транспортних засобів вітчизняних та іноземних власників, у тому числі тих, що визначені у статті 5 Закону України "Про єдиний збір, який справляється у пунктах пропуску через державний кордон України", справляється у разі виявлення факту перевищення їх фактичних параметрів над параметрами, які враховувалися під час встановлення розміру єдиного збору в пунктах пропуску через державний кордон, де відсутні вагові комплекси, та з транспортних засобів, які виїжджають за межі України і на які в установленому порядку не отримано дозвіл на рух або не внесено плату за проїзд. {Абзац перший пункту 27 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 516 від 21.05.2009} Плата за проїзд справляється в національній валюті за офіційним курсом гривні, встановленим Національним банком на день проведення розрахунку. {Абзац другий пункту 27 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 704 від 26.06.2013} 28. Плата за проїзд автомобільними дорогами загального користування великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу вноситься перевізником за затвердженими ставками виходячи з вагових та/або габаритних параметрів транспортного засобу, протяжності маршруту, кількості перевезень. Перевізник має право на відшкодування вантажовідправником чи замовником коштів, внесених у рахунок плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу. {Пункт 28 доповнено абзацом згідно з Постановою КМ № 516 від 21.05.2009} Погодження маршруту видається після внесення в установленому розмірі плати за проїзд. У разі прийняття рішення про відмову перевізника від проїзду за погодженим маршрутом внесена плата за проїзд не повертається. 29. Плата за проїзд великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів, що використовуються для перевезення вантажів з метою запобігання чи ліквідації надзвичайних ситуацій або наслідків стихійного лиха за узгодженими маршрутами, не стягується. 30. Плата за проїзд великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу справляється за встановленими ставками залежно від маси такого транспортного засобу, навантаження на вісь (осі), габаритів та протяжності маршруту за формулою П = (Рзм + Рнв + Рг) х В, де П - розмір плати за проїзд; Рзм - розмір плати за перевищення загальної маси транспортного засобу за 1 кілометр проїзду; Рнв - розмір плати за перевищення навантаження на вісь (осі) (за одиничну + за здвоєну + за строєну) транспортного засобу за 1 кілометр проїзду; Рг - розмір плати за перевищення габаритів (за висоту + за ширину + за довжину) транспортного засобу за 1 кілометр проїзду; В - відстань перевезення, кілометрів. Осі вважаються здвоєними або строєними, якщо відстань між зближеними (суміжними) осями не перевищує 2,5 метра. 31. При визначенні розміру плати за проїзд транспортних засобів з осьовим сполученням більше трьох береться до рахунку схема, що спричиняє більші руйнування доріг з комбінацій одно-, двох- та трьохосьових сполучень, а найбільша сума навантаження на суміжні осі припадає на максимальну колісну формулу. Для строєних осей з одиночними шинами плата за перевищення допустимих навантажень на вісь (осі) збільшується у два рази. 31-1. Якщо рух здійснюється без відповідного дозволу або внесення плати за проїзд великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу, така плата визначається за пройдену частину маршруту по території України або за частину, яку перевізник має намір проїхати, у разі перевищення нормативу хоча б одного вагового або габаритного параметру: до 10 відсотків - у подвійному розмірі; на 10-40 відсотків - у потрійному розмірі; більше як на 40 відсотків - у п’ятикратному розмірі. У разі перевищення кількох нормативів вагових або габаритних параметрів плата за проїзд визначається виходячи з параметру з найбільшим перевищенням. Перевізник зобов’язаний протягом 30 календарних днів з моменту визначення плати внести її та повідомити про це відповідний територіальний орган Укртрансінспекції. {Порядок доповнено пунктом 31-1 згідно з Постановою КМ № 704 від 26.06.2013} Погодження маршруту та видача дозволу на рух 32. Перевізник, який має намір використовувати великоваговий та/або великогабаритний транспортний засіб, зобов'язаний не пізніше ніж за три доби звернутися до уповноважених Укравтодором підприємств із заявою про видачу погодження маршруту. Дозвіл на рух великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу видається відповідним підрозділом МВС, що забезпечує безпеку дорожнього руху, після надання погодження маршруту. {Абзац перший пункту 32 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 385 від 20.05.2013} У заяві про видачу погодження маршруту повинні міститися відомості про характер і категорію вантажу, загальну масу навантаження на вісь (осі), габарити, технічну характеристику великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу, строк перевезення і маршрут. У разі коли під час здійснення габаритно-вагового контролю встановлено, що транспортний засіб є великоваговим та/або великогабаритним, до заяви додаються довідка про здійснення габаритно-вагового контролю та документи, на підставі яких встановлюється маршрут проїзду такого транспортного засобу з часу завантаження до часу здійснення габаритно-вагового контролю. 33. З метою забезпечення безпеки руху і збереження автомобільної дороги під час розроблення маршруту великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу беруться до уваги стан дорожнього покриття, сезонні природно-кліматичні фактори, несуча спроможність і габарити штучних споруд. 34. У разі затримки або відміни руху великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу з будь-яких причин (погодно-кліматичні умови, несправність транспортного засобу тощо) перевізник не менш як за добу до дати початку перевезення, визначеної у погодженні маршруту такого засобу, звертається до відповідних підрозділів МВС, що забезпечують безпеку дорожнього руху, та уповноважених Укравтодором підприємств, якими було надано погодження маршруту та дозвіл, щодо перенесення строку. За відсутності такого звернення або у разі пропущення встановленого для звернення строку вважається, що великоваговий та/або великогабаритний транспортний засіб здійснив проїзд, погодження використане, а плата за проїзд сплачена і не підлягає поверненню. {Пункт 34 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 385 від 20.05.2013} 35. Рух великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів може бути тимчасово обмежено або заборонено у разі настання погодно-кліматичних умов, за яких експлуатація таких транспортних засобів може призвести до значного пошкодження автомобільних доріг або негативно позначитися на безпеці руху. Можуть також встановлюватися сезонні обмеження на рух великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів за певними маршрутами чи на окремих ділянках автомобільних доріг за такими маршрутами, про що Укравтодор повинен своєчасно інформувати перевізників через засоби масової інформації або шляхом розміщення відповідної інформації на визначеній веб-сторінці в Інтернет. Обмеження або заборона руху в денну пору доби за температури повітря вище +28 С° поширюється на транспортні засоби фактичною масою понад 24 тонни і навантаженням на вісь 7 тонн. {Пункт 35 доповнено абзацом згідно з Постановою КМ № 704 від 26.06.2013} 36. Послуги з розроблення оптимального маршруту великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу, проекту перевезення, проведення обстеження маршруту, дослідження стану дорожнього покриття, інженерних споруд на маршруті, а також проведення у разі потреби робіт з укріплення, підсилення автомобільних доріг та інженерних споруд за маршрутом оплачуються перевізником або уповноваженою ним особою відповідно до договорів, укладених з виконавцями таких робіт. Вартість зазначених послуг може бути включена до вартості перевезень. {Пункт 36 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 516 від 21.05.2009} Відповідальність учасників відносин у сфері габаритно-вагового контролю 37. Учасники відносин у сфері габаритно-вагового контролю несуть відповідальність згідно із законодавством. 38. Про випадки невиконання водієм транспортного засобу законних вимог посадових осіб та/або працівників Укртрансінспекції та її територіальних органів щодо зупинки транспортного засобу для проведення габаритно-вагового контролю Укртрансінспекція або її територіальний орган, що здійснює габаритно-ваговий контроль, оперативно повідомляє відповідним підрозділам МВС, що забезпечують безпеку дорожнього руху. {Пункт 38 в редакції Постанов КМ № 516 від 21.05.2009, № 385 від 20.05.2013} 39. Відповідальність за збереження великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів, рух яких заборонено, за весь час з моменту заборони руху до його відновлення несе перевізник, а в разі перевезення вантажу - вантажовідправник. {Пункт 39 в редакції Постанови КМ № 516 від 21.05.2009} 40. Відповідальність за збитки, завдані власникові великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу чи вантажу, а також третім особам у зв'язку із забороною руху внаслідок невідповідності фактичної ваги вантажу даним, зазначеним у товарно-транспортній документації, несе вантажовідправник. {Пункт 40 в редакції Постанови КМ № 516 від 21.05.2009} 41. Дії або бездіяльність учасників відносин у сфері габаритно-вагового контролю можуть бути оскаржені в установленому порядку. 42. Забороняється перевезення вантажів у контейнерах, які завантажені з порушенням Міжнародної конвенції щодо безпечних контейнерів. ЗАТВЕРДЖЕНО  постановою Кабінету Міністрів України  від 27 червня 2007 р. № 879 СТАВКИ  плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні Вид транспортного засобу Параметри Ставка плати за кожен кілометр відстані, євро 1. Великовагові транспортні засоби (за загальну масу) від 40 до 44 тонн включно 0,1 від 44 до 52 тонн включно 0,2 від 52 до 60 тонн включно 0,27 понад 60 тонн за кожні наступні 10 тонн 0,78 2. Великовагові транспортні засоби з перевищенням допустимих осьових навантажень до 5 відсотків включно 0,05 від 5 до 10 відсотків включно 0,1 від 10 до 20 відсотків включно 0,27 понад 20 відсотків за кожні наступні 5 відсотків 0,15 3. Великогабаритні транспортні засоби з перевищенням установленої ширини, висоти, довжини за кожний параметр 0,03 {Ставки із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 490 від 17.09.2014} ЗАТВЕРДЖЕНО  постановою Кабінету Міністрів України  від 27 червня 2007 р. № 879 ПОРЯДОК  тимчасового обмеження або заборони руху транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів на окремих ділянках автомобільних доріг загального користування {У тексті Порядку слова "відповідні підрозділи МВС" у всіх відмінках замінено словами "відповідні підрозділи МВС, що забезпечують безпеку дорожнього руху" у відповідному відмінку згідно з Постановою КМ № 385 від 20.05.2013} Загальна частина 1. Цей Порядок визначає дії підрозділів МВС, підпорядкованих Укравтодору служб автомобільних доріг в Автономній Республіці Крим, областях та м. Севастополі або уповноважених ним підприємств та організацій (далі - дорожні підприємства), Укртрансінспекції або її територіальних органів у разі виникнення на окремих ділянках автомобільних доріг загального користування умов, що створюють загрозу безпеці дорожнього руху або можуть призвести до пошкодження та руйнування автомобільних доріг. {Пункт 1 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 385 від 20.05.2013} 2. Умовами, за яких створюється загроза безпеці дорожнього руху або можуть бути пошкоджені та зруйновані автомобільні дороги (далі - небезпечні умови), є: природні явища (повінь, каменепад, землетрус, зсув ґрунту, селеві потоки тощо); несприятливі погодні умови (ожеледь, ожеледиця, сильний снігопад, вітер, який спричиняє утворення снігових переметів на проїзній частині, спека тощо); перезволоження ґрунту, внаслідок якого конструкція земляного полотна дороги втрачає несучу здатність; підвищена температура повітря, внаслідок якої конструкція дорожнього одягу під впливом динамічних навантажень може різко втрачати несучу здатність; деформація покриття (колійність, осідання тощо), земляного полотна, елементів штучних споруд; затори в дорожньому русі; дорожньо-транспортні пригоди. 3. Обмеження або заборона руху на окремих ділянках автомобільних доріг загального користування (далі - ділянки автомобільних доріг) встановлюються відповідно до Законів України "Про дорожній рух" та "Про міліцію". Дії підрозділів МВС і дорожніх підприємств у разі виникнення небезпечних умов на ділянках автомобільних доріг 4. У разі надходження інформації про виникнення небезпечних умов на ділянці автомобільної дороги відповідні підрозділи МВС, що забезпечують безпеку дорожнього руху, і дорожні підприємства, що обслуговують зазначену ділянку, вживають заходів для перевірки інформації, повідомляють відповідні підрозділи МВС, що забезпечують безпеку дорожнього руху, в Автономній Республіці Крим, областях та м. Севастополі, відповідні територіальні органи Укртрансінспекції та служби автомобільних доріг в Автономній Республіці Крим, областях та м. Севастополі, які приймають рішення про обмеження або заборону руху на такій ділянці відповідних категорій транспортних засобів, підрозділи ДСНС, органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування та інші заінтересовані органи. {Пункт 4 із змінами, внесеними згідно з Постановами КМ № 380 від 29.05.2013, № 385 від 20.05.2013} 5. Працівники дорожнього підприємства залежно від прийнятого рішення (обмеження або заборона руху, організація об'їзду тощо) негайно облаштовують ділянку автомобільної дороги, на якій виникли небезпечні умови, технічними засобами організації дорожнього руху згідно з установленими вимогами та забезпечують їх належне утримання. Дорожні знаки та технічні засоби організації дорожнього руху, які використовуються при цьому, повинні відповідати встановленим вимогам. 6. У разі неможливості негайного облаштування ділянки автомобільної дороги, на якій виникли небезпечні умови, технічними засобами організації дорожнього руху для її позначення використовуються штатні засоби, а також підручні матеріали, якими укомплектовано патрульні автомобілі МВС. При цьому на зазначеній ділянці до моменту облаштування її всіма необхідними технічними засобами організації дорожнього руху несуть службу працівники відповідних підрозділів МВС, що забезпечують безпеку дорожнього руху. 7. Про виникнення на ділянках автомобільних доріг небезпечних умов, унаслідок яких рух транспортних засобів обмежується або забороняється більш як на годину, служби автомобільних доріг в Автономній Республіці Крим, областях та м. Севастополі повідомляють керівництву Укравтодору та місцевим органам самоврядування, а відповідні підрозділи МВС, що забезпечують безпеку дорожнього руху, в Автономній Республіці Крим, областях та м. Севастополі - Державтоінспекції МВС. Про обмеження або припинення руху транспортних засобів на автомобільних дорогах державного значення Укравтодор інформує ДСНС, МВС та Укртрансінспекцію. {Абзац другий пункту 7 із змінами, внесеними згідно з Постановами КМ № 380 від 29.05.2013, № 385 від 20.05.2013} Обмеження або заборона руху на ділянках автомобільних доріг, де виникли небезпечні умови 8. У разі коли небезпечні умови або робота з ліквідації їх наслідків триватимуть більше доби, рішення про обмеження або заборону руху на цій ділянці приймається керівником служби автомобільних доріг в Автономній Республіці Крим, областях та м. Севастополі разом з керівником територіального органу Укртрансінспекції та за погодженням з відповідними підрозділами МВС, що забезпечують безпеку дорожнього руху, в Автономній Республіці Крим, областях та м. Севастополі, про що повідомляються відповідно до Закону України "Про дорожній рух" місцеві органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування та МВС. {Абзац перший пункту 8 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 385 від 20.05.2013} Одночасно дорожні підприємства, територіальні органи Укртрансінспекції і відповідні підрозділи МВС, що забезпечують безпеку дорожнього руху, із залученням у разі потреби представників місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування обстежують та визначають можливі маршрути об'їзду. За результатами обстеження складається відповідний акт та у разі потреби вживаються заходи для приведення доріг, якими будуть проходити маршрути об'їзду, в належний технічний стан. {Абзац другий пункту 8 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 385 від 20.05.2013} При цьому служби автомобільних доріг в Автономній Республіці Крим, областях та м. Севастополі розробляють згідно з установленими вимогами індивідуальні схеми організації дорожнього руху, які погоджуються з відповідними підрозділами МВС, що забезпечують безпеку дорожнього руху, та затверджуються місцевими органами виконавчої влади в установленому порядку. 9. Про обмеження або заборону руху на ділянках автомобільних доріг, наявні стоянки, що охороняються, і об'єкти дорожнього сервісу служби автомобільних доріг в Автономній Республіці Крим, областях та м. Севастополі інформують учасників дорожнього руху, населення через засоби масової інформації та шляхом установлення відповідних інформаційних щитів на перехрестях доріг, біля адміністративних споруд дорожньо-експлуатаційних організацій та в інших місцях зосередження транспортних засобів. 10. Режим обмеження або заборони руху може вводитися на строк дії небезпечних умов, пов'язаних з несприятливими погодними умовами, перезволоженням ґрунту, підвищеною температурою повітря, деформацією покриття (колійність, осідання тощо), земляного полотна, елементів штучних споруд та інших пошкоджень, що призводять до втрати несучої здатності конструктивних елементів автомобільних доріг. 11. Контроль за дотриманням учасниками дорожнього руху режиму обмеження або заборони руху на автомобільних дорогах здійснюється працівниками відповідних підрозділів МВС, що забезпечують безпеку дорожнього руху, шляхом патрулювання. Контроль за відповідністю облаштування таких ділянок технічними засобами організації дорожнього руху здійснюється відповідними підрозділами МВС, що забезпечують безпеку дорожнього руху, і служб автомобільних доріг в Автономній Республіці Крим, областях та м. Севастополі. 12. Після відновлення фізико-технічних характеристик дороги або закінчення дії несприятливих умов рух транспорту відновлюється. При цьому технічні засоби організації дорожнього руху, які встановлено на період дії обмеження або заборони руху, негайно демонтуються відповідними дорожніми підприємствами.                                                                                   ЗАТВЕРДЖЕНО Ппостановою Кабінету Міністрів України  від 27 червня 2007 р. № 879   ЗМІНИ,  що вносяться до постанов Кабінету Міністрів України 1. У Правилах проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 18 січня 2001 р. № 30 (Офіційний вісник України, 2001 р., № 3, ст. 75; 2002 р., № 16, ст. 865, № 40, ст. 1860): 1) доповнити пункт 4 абзацом такого змісту: "Допускається перевищення вагових параметрів над визначеними у пункті 22.5 Правил дорожнього руху на 2 відсотки (величина похибки) без оформлення відповідного дозволу та плати за проїзд."; 2) пункт 9 викласти в такій редакції: "9. У разі коли маршрут великогабаритних та великовагових транспортних засобів (далі - маршрут) проходить автомобільними дорогами загального користування кількох областей та Автономної Республіки Крим, перевізник зобов'язаний погодити його з Укравтодором або уповноваженими ним підприємствами. Якщо маршрут не виходить за межі однієї області чи Автономної Республіки Крим, він погоджується з відповідним підприємством Укравтодору в області чи Автономній Республіці Крим.". 2. У Правилах дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 р. № 1306 (Офіційний вісник України, 2001 р., № 41, ст. 1852; 2005 р., № 2, ст. 86, № 27, ст. 1569; 2007 р., № 14, ст. 522): 1) доповнити пункт 1.10 після абзацу шістнадцятого новим абзацом такого змісту: "габаритно-ваговий контроль - перевірка габаритних і вагових параметрів транспортного засобу (в тому числі механічного транспортного засобу), причепу і вантажу на предмет відповідності встановленим нормам щодо габаритів (ширина, висота від поверхні дороги, довжина транспортного засобу) та щодо навантаження (фактична маса, осьове навантаження), яка проводиться відповідно до встановленого порядку на стаціонарних або пересувних пунктах габаритно-вагового контролю;". У зв'язку з цим абзаци сімнадцятий - шістдесят дев'ятий вважати відповідно абзацами вісімнадцятим - сімдесятим; 2) доповнити Правила пунктами 2.4-1 та 2.4-2 такого змісту: "2.4-1. У місці здійснення габаритно-вагового контролю на вимогу працівника пункту габаритно-вагового контролю або працівника МВС водій вантажного автомобіля (в тому числі механічного транспортного засобу) повинен зупинитися з дотриманням вимог цих Правил, а також: а) передати для перевірки документи, зазначені в підпунктах "а", "б" і "г" пункту 2.1 цих Правил; б) надати транспортний засіб та причіп (за наявності) для вагового та/або габаритного контролю відповідно до встановленої процедури. 2.4-2. У разі виявлення під час здійснення габаритно-вагового контролю невідповідності фактичних вагових та/або габаритних параметрів установленим нормам і правилам рух такого транспортного засобу та/або причепу забороняється до отримання в установленому порядку дозволу на проїзд автомобільними дорогами транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, про що складається відповідний акт.". ЗАТВЕРДЖЕНО  постановою Кабінету Міністрів України  від 27 червня 2007 р. № 879 ПЕРЕЛІК  актів Кабінету Міністрів України, що втратили чинність 1. Постанова Кабінету Міністрів України від 2 лютого 1993 р. № 83 "Про порядок збору та використання коштів для фінансування витрат, пов'язаних з будівництвом, реконструкцією, ремонтом і утриманням автомобільних доріг загального користування" (ЗП України, 1993 р., № 4 - 5, ст. 83). 2. Постанова Кабінету Міністрів України від 1 червня 1993 р. № 390 "Про внесення доповнень до Порядку збору та використання коштів для фінансування витрат, пов'язаних з будівництвом, реконструкцією, ремонтом і утриманням автомобільних доріг загального користування, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 2 лютого 1993 р. № 83" (ЗП України, 1993 р., № 11, ст. 225). 3. Постанова Кабінету Міністрів України від 25 грудня 1993 р. № 1063 "Про внесення змін до Порядку збору та використання коштів для фінансування витрат, пов'язаних з будівництвом, реконструкцією, ремонтом і утриманням автомобільних доріг загального користування, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 2 лютого 1993 р. № 83" (ЗП України, 1994 р., № 4, ст. 104). 4. Постанова Кабінету Міністрів України від 4 червня 1994 р. № 367 "Про внесення змін і доповнень до постанови Кабінету Міністрів України від 2 лютого 1993 р. № 83" (ЗП України, 1994 р., № 10, ст. 237). 5. Розпорядження Кабінету Міністрів України від 22 вересня 1994 р. № 693. 6. Пункт 1 змін, які вносяться до деяких рішень Уряду України щодо будівництва, ремонту та утримання автомобільних доріг, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 9 березня 1995 р. № 168 (ЗП України, 1995 р., № 5, ст. 133). 7. Постанова Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 р. № 1162 "Про внесення доповнення до Порядку збору та використання коштів для фінансування витрат, пов'язаних з будівництвом, реконструкцією, ремонтом і утриманням автомобільних доріг загального користування" (Офіційний вісник України, 1999 р., № 26, ст. 1240). 8. Постанова Кабінету Міністрів України від 29 листопада 1999 р. № 2170 "Про внесення доповнення до Порядку збору та використання коштів для фінансування витрат, пов'язаних з будівництвом, реконструкцією, ремонтом і утриманням автомобільних доріг загального користування" (Офіційний вісник України, 1999 р., № 48, ст. 2365). 9. Пункт 1 змін, що вносяться до постанов Кабінету Міністрів України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 28 грудня 2001 р. № 1804 (Офіційний вісник України, 2002 р., № 1, ст. 22).  

Постанова КМУ від 18.01.2001 № 30 «Про проїзд великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, ву

КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ  ПОСТАНОВА від 18 січня 2001 р. № 30  Київ   Про проїзд великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами   {Із змінами, внесеними згідно з Постановами КМ  № 1306 від 10.10.2001  № 523 від 12.04.2002  № 1457 від 26.09.2002  № 879 від 27.06.2007  № 76 від 11.02.2009  № 516 від 21.05.2009  № 385 від 20.05.2013  № 582 від 14.08.2013} З метою забезпечення безпеки руху великовагових та великогабаритних транспортних засобів Кабінет Міністрів України постановляє: 1. Затвердити Правила проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами (додаються). 2. Внести зміни, і доповнення до Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 31 грудня 1993 р. № 1094 (ЗП України, 1994 р., № 5, ст. 119), з наступними змінами і доповненнями, що додаються.   Перший  віце-прем'єр-міністр України       Ю.ЄХАНУРОВ                                                                                       ЗАТВЕРДЖЕНО  постановою Кабінету Міністрів України  від 18 січня 2001 р. № 30     ПРАВИЛА проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами     (У тексті Правил слова "управлінням Державтоінспекції МВС" і "управліннями Державтоінспекції головних управлінь" замінено відповідно словами "департаментом Державтоінспекції МВС" і "управліннями (відділами) Державтоінспекції головних управлінь" згідно з Постановою КМ № 1457 від 26.09.2002)   Загальні положення 1. Ці Правила встановлюють єдині вимоги до проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів з вантажем або без нього автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами. Якщо міжнародним договором України встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені цими Правилами, застосовуються правила міжнародного договору. 2. Транспортний засіб чи автопоїзд з вантажем або без вантажу вважається великогабаритним, якщо його габарити перевищують хоча б один з параметрів, зазначених у пункті 22.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 31 грудня 1993 р. № 1094. 3. Транспортний засіб чи автопоїзд з вантажем або без вантажу вважається великоваговим, якщо максимальна маса або осьова маса перевищує хоча б один з параметрів, зазначених у пункті 22.5 Правил дорожнього руху.   Умови і режим проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів   4. Рух великовагових та великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами здійснюється на підставі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні (далі - дозвіл), виданим перевізникові Державтоінспекцією, або документа про внесення плати за проїзд таких транспортних засобів. Дозвіл оформлюється підрозділами Державтоінспекції на підставі погоджувальних документів з власниками вулично-дорожньої мережі, залізничних переїздів, мостового господарства, служб міського електротранспорту, електромереж, електрифікації, електрозв’язку, в яких визначаються умови і режим проїзду зазначених транспортних засобів. Допускається перевищення вагових параметрів порівняно з визначеними у пункті 22.5Правил дорожнього руху на 2 відсотки (величина похибки) без оформлення відповідного дозволу та внесення плати за проїзд. {Пункт 4 в редакції Постанови КМ № 582 від 14.08.2013} 5. Рух транспортних засобів та їх составів загальною масою до 40 тонн включно, якщо вони не є великогабаритними і контейнеровозів загальною масою до 46 тонн включно та заввишки від поверхні дороги до 4,35 метра включно (на встановлених Укравтодором, Укртрансінспекцією і департаментом Державтоінспекції МВС маршрутах, які погоджено з організаціями, зазначеними в пунктах 9-13 цих Правил), здійснюється без дозволу. {Абзац перший пункту 5 із змінами, внесеними згідно з Постановами КМ № 76 від 11.02.2009, № 385 від 20.05.2013} Відомості про маршрути руху зазначених транспортних засобів оприлюднюються Укравтодором та МВС в газеті "Урядовий кур'єр". {Пункт 5 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 523 від 12.04.2002} 6. Дозвіл видається: департаментом Державтоінспекції МВС - у разі виїзду за межі України або в'їзду на територію України виключно великогабаритними транспортними засобами; {Абзац другий пункту 6 в редакції Постанови КМ № 516 від 21.05.2009} департаментом Державтоінспекції МВС або управліннями (відділами) Державтоінспекції головних управлінь (управлінь) МВС в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві та Севастополі - якщо маршрут пролягає в межах Автономної Республіки Крим, області, між областями або між Автономною Республікою Крим, мм. Києвом і Севастополем та іншими адміністративно-територіальними одиницями; міськими або районними підрозділами Державтоінспекції - якщо маршрут проходить у межах міста, району. 7. Дозвіл видається на одноразовий проїзд великогабаритного та великовагового транспортного засобу. У разі здійснення постійних проїздів по одному маршруту тим самим транспортним засобом дозвіл може видаватися на кілька проїздів, але не більше ніж на три місяці. 8. Дозвіл на проїзд великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами та вулицями не видається або дія дозволу припиняється, якщо на таких дорогах і вулицях може виникнути підвищена небезпека для учасників дорожнього руху або транспортні затори. Порядок погодження маршрутів   9. У разі коли маршрут великогабаритних та великовагових транспортних засобів (далі - маршрут) проходить автомобільними дорогами загального користування кількох областей та Автономної Республіки Крим, перевізник зобов'язаний погодити його з Укравтодором або уповноваженими ним підприємствами. Якщо маршрут не виходить за межі однієї області чи Автономної Республіки Крим, він погоджується з відповідним підприємством Укравтодору в області чи Автономній Республіці Крим. {Пункт 9 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 523 від 12.04.2002; в редакції Постанови КМ № 879 від 27.06.2007} 10. Якщо маршрут проходить вулицями населених пунктів, перевізник погоджує його з власниками автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів або уповноваженими ними організаціями, які відповідають за експлуатаційне утримання цих доріг, вулиць та залізничних переїздів. 11. У разі коли висота великогабаритного транспортного засобу з вантажем або без нього від поверхні дороги становить більш як 4,5 метра, маршрут додатково погоджується із службами міського електротранспорту, електромережі, електрифікації, електрозв'язку, мостового господарства. 12. Якщо габарити великогабаритного транспортного засобу перевищують за шириною 5 метрів, за довжиною 26 метрів, за висотою 4,5 метра, а загальна маса великовагового транспортного засобу перевищує 52 тонни, маршрут, який проходить через залізничні переїзди, додатково погоджується з дистанцією колії залізниці (державна власність) або власниками переїздів (інші форми власності) чи уповноваженими ними організаціями. Для забезпечення пропуску таких транспортних засобів через залізничні переїзди перевізники повинні подати заявку начальникові дистанції колії або власникам переїздів чи уповноваженим ними організаціям не пізніше ніж за 24 години до моменту перетину залізничної колії. 13. Якщо загальна маса великовагового транспортного засобу перевищує 60 тонн, власник автомобільних доріг чи вулиць або уповноважена ним організація, яка відповідає за їх експлуатаційне утримання, приймає рішення про проведення (за рахунок замовника) спеціального обстеження або/і випробування будівель, споруд і мереж на маршруті та у разі потреби про укріплення штучних споруд спеціалізованими організаціями, які мають відповідну ліцензію на його проведення.     Вимоги до водіїв, обладнання великогабаритних та великовагових транспортних засобів і розміщення вантажів   14. Водії великогабаритних та великовагових транспортних засобів зобов'язані: дотримуватися зазначеного у дозволі маршруту; вживати необхідних заходів для безперешкодного та безпечного проїзду зустрічних транспортних засобів; періодично зупинятися у зручних місцях з метою надання можливості для обгону транспортними засобами, що рухаються позаду; не створювати перешкод для руху інших транспортних засобів. 15. Водіям великогабаритних та великовагових транспортних засобів забороняється: здійснювати обгін транспортних засобів, що рухаються з швидкістю 30 км/год і більше; буксирувати інші транспортні засоби; рухатися в умовах туману, ожеледиці, снігопаду та в інших умовах недостатньої видимості; рухатися узбіччям дороги; зупинятися поза спеціально визначеними стоянками за межами земляного полотна дороги. 16. Технічний стан великогабаритних та великовагових транспортних засобів та їх обладнання повинні відповідати Правилам дорожнього руху, інструкціям заводів-виробників та цим Правилам. Автомобілі-тягачі повинні бути обладнані пристроями, які у разі виходу з ладу з'єднувальних з причепом гальмових магістралей забезпечували б зупинку автопоїзда аварійною гальмовою системою. При цьому робоча гальмова система автомобіля-тягача повинна бути справною. 17. Великогабаритні та великовагові транспортні засоби повинні бути укомплектовані таким обладнанням: не менш як двома противідкотними упорами для додаткової фіксації коліс автомобіля-тягача та кожного з причепів у разі вимушеної зупинки; знаком "Об'їзд перешкоди з лівого боку" та знаком "Об'їзд перешкоди з правого боку" діаметром по 600 міліметрів кожний, виготовленими із світловідбивного матеріалу відповідно до вимог стандартів; вісьмома конусами з горизонтальними світловідбивними смугами білого та червоного кольору, розташованими почергово (висота конусів - 600 міліметрів, ширина білих та червоних смуг - 150 міліметрів); жорстким буксиром; миготливим ліхтарем червоного кольору або знаком аварійної зупинки; комплектом ланцюгів протиковзання (в період з 1 жовтня до 1 квітня); жилетом оранжевого кольору із світловідбивними елементами; не менш як одним проблисковим маячком оранжевого кольору з автономним живленням, використання якого узгоджується з підрозділом Державтоінспекції. 18. Проблисковий маячок оранжевого кольору встановлюється на транспортному засобі чи на вантажі згідно із вимогами стандартів. Кріплення маячка повинне бути надійним (з урахуванням усіх режимів руху і гальмування) і забезпечувати вільне його бачення усіма учасниками руху. Дозвіл, що видається перевізнику Державтоінспекцією, одночасно є дозволом на встановлення та використання проблискового маячка оранжевого кольору на великогабаритних та великовагових транспортних засобах та на автомобілі прикриття із зазначенням його марки та державного реєстраційного номера на термін дії дозволу. 19. Кабіна великогабаритного транспортного засобу повинна бути обладнана не менш як двома дзеркалами заднього виду, розташованими з лівого і правого боку кабіни, на зворотному боці яких нанесені почергово під кутом 45 градусів світловідбивні смуги білого та червоного кольору. Дзеркала мають забезпечувати достатній огляд у горизонтальній і вертикальній площині з урахуванням габаритів вантажу, що перевозиться, під час руху як на прямій, так і на кривій ділянці автомобільної дороги. Дзеркала заднього виду кріпляться з допомогою пристроїв, які б забезпечували їх відхилення вперед чи назад під зусиллям 20 - 25 кгс, спрямованим паралельно поздовжній осі транспортного засобу. 20. На великогабаритному та великоваговому транспортному засобі встановлюється розпізнавальний знак обмеження швидкості руху, яка визначається підрозділом Державтоінспекції або технічною характеристикою цього транспортного засобу. 21. Вантаж, який виступає за габарити транспортного засобу попереду чи позаду більш як на 1 метр або з боків більш як на 0,4 метра від його переднього чи заднього габаритного ліхтаря, позначається сигнальними щитками "Негабаритний вантаж" розміром 400 х 400 міліметрів з нанесеними на них по діагоналі почергово світловідбивними смугами завширшки 50 міліметрів білого і червоного кольору, які встановлюються попереду та позаду вантажу, а також ліхтарями: попереду - білого і позаду - червоного кольору (не менше ніж по два), з боків - оранжевого кольору (не менше ніж по чотири з кожного боку), які розміщуються на крайніх зовнішніх частинах негабаритного вантажу. 22. На великогабаритному транспортному засобі, довжина якого з вантажем або без нього перевищує 22 метри, позаду встановлюється розпізнавальний знак "Довгомірний транспортний засіб". В умовах недостатньої видимості такий транспортний засіб додатково обладнується ліхтарями: попереду - білого і позаду - червоного кольору (не менше ніж по два), з боків - оранжевого кольору (не менше ніж по три з кожного боку). 23. Кріплення і розміщення негабаритного вантажу на транспортному засобі повинне бути надійним та відповідати таким вимогам: забезпечувати стійкість вантажу на транспортному засобі та його збереження; не порушувати стійкості транспортного засобу і не утруднювати керування ним; не обмежувати водієві оглядовість. 24. Маса вантажу і навантаження на осі не повинні перевищувати параметрів, визначених технічною характеристикою транспортного засобу, який перевозить негабаритний вантаж.   Вимоги до організації проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів   25. Забороняється проїзд великогабаритних та великовагових транспортних засобів без дозволу, зазначеного у пункті 4 цих Правил, або документа, який підтверджує внесення плати за проїзд, що повинні знаходитися у водія і пред'являтися на вимогу уповноважених осіб. {Пункт 25 в редакції Постанови КМ № 516 від 21.05.2009} 26. Необхідність супроводу великогабаритного та великовагового транспортного засобу патрульним автомобілем Державтоінспекції чи автомобілем прикриття визначається підрозділом Державтоінспекції під час видачі дозволу. 27. Супровід автомобілем прикриття обов'язковий у разі, коли ширина великогабаритного транспортного засобу перевищує 3,5 чи довжина 24 метри. Під час супроводу автомобіль прикриття обладнується з додержанням вимог стандартів проблисковим маячком оранжевого кольору, ввімкнення якого не дає переваги в русі, а є тільки допоміжним засобом інформації для інших учасників руху. На автомобілі прикриття встановлюється дорожній знак "Об'їзд перешкоди з лівого боку", який повинен відповідати вимогам стандартів. 28. Супровід патрульним автомобілем Державтоінспекції обов'язковий у разі, коли ширина великогабаритного транспортного засобу перевищує 3,75 чи довжина 30 метрів або він під час руху хоча б частково займатиме смугу зустрічного руху. На патрульних автомобілях Державтоінспекції під час супроводу повинні бути постійно увімкнені проблискові маячки синього кольору та фари ближнього світла. 29. Проїзд великогабаритних та великовагових транспортних засобів повинен здійснюватися в період найменшої інтенсивності руху. У світлий час доби їх проїзд здійснюється з постійно ввімкненими фарами ближнього світла та проблисковим маячком оранжевого кольору. 30. У дозволі може бути обмежено максимальну швидкість руху великогабаритних та великовагових транспортних засобів на всьому маршруті або на окремих його ділянках залежно від дорожніх умов, габаритів, маси та особливостей вантажу, що перевозиться.   Порядок отримання дозволу   31. Видача дозволу та подання документів, необхідних для його отримання, переоформлення, видачі дубліката та анулювання, здійснюються через дозвільний центр. Для отримання дозволу перевізник або уповноважена ним особа подає дозвільному центру: заяву, в якій зазначаються заплановані строки проїзду транспортного засобу, маршрут руху, геометричні (висота, ширина, довжина) і вагові (загальна вага, осьові навантаження) параметри транспортного засобу, інформація про вантаж, найменування, адреса, телефон перевізника та прізвище відповідальної за перевезення особи; копії погоджувальних документів з власниками вулично-дорожньої мережі, залізничних переїздів, мостового господарства, служб міського електротранспорту, електромереж, електрифікації, електрозв’язку щодо проїзду автотранспорту; документ, що підтверджує внесення плати за оформлення дозволу. 32. За оформлення дозволу справляється плата, розмір якої визначається законодавством у сфері надання адміністративних послуг. 33. Переоформлення, видача дубліката та анулювання дозволу здійснюється на безоплатній основі. 34. Рішення про видачу або відмову у видачі дозволу приймається підрозділами Державтоінспекції в десятиденний строк. 35. Підставою для відмови у видачі дозволу є: подання перевізником не у повному обсязі документів, необхідних для одержання дозволу; виявлення в документах, поданих перевізником, недостовірних відомостей. У разі відмови у видачі дозволу, плата за його оформлення повертається. 36. Підставою для переоформлення дозволу є: зміна найменування перевізника, а у разі коли перевізником є фізична особа - підприємець, - прізвища, імені, по батькові; зміна місцезнаходження перевізника; зміни в маршруті руху транспортного засобу, вагові або габаритні параметри якого перевищують нормативні; заміна транспортного засобу або водія, що здійснює перевезення вантажу. 37. Підставою для видачі дубліката дозволу є його втрата або пошкодження. 38. Підставою для анулювання дозволу є: звернення перевізника із заявою про авалювання дозволу; припинення юридичної особи перевізника; припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця; встановлення факту зазначення в заяві та документах, що додаються до неї, недостовірної інформації; настання надзвичайної ситуації (несприятливі погодні умови, землетруси, дорожньо-транспортні пригоди, техногенні аварії, страйки, провадження виробничої діяльності на вулично-дорожній мережі тощо), що створюють загрозу безпеці дорожнього руху за маршрутом руху, визначеним у дозволі. {Правила доповнено розділом згідно з Постановою КМ № 582 від 14.08.2013} {Зміни і доповнення, що вносяться до Правил дорожнього руху втратили чинність на підставі Постанови КМ № 1306 від 10.10.2001 - набуває чинності з 01.01.2002 року}